Парез це медичний термін, який означає часткову втрату або обмеження рухової активності. Це не повний параліч, але рухи стають слабкими, уповільненими або обмеженими. Парез може виникати внаслідок різних захворювань нервової системи, травм чи навіть ускладнень після інсульту.
Парез це і чим він відрізняється від паралічу
Парез це стан, коли м’язи зберігають часткову здатність до руху. На відміну від паралічу, при якому рух повністю відсутній, при парезі людина може виконувати рухи, але вони слабкі або не координовані. Такий стан часто є попереднім сигналом більш серйозних уражень нервової системи.
Види парезу
Існують кілька видів парезу, які залежать від причини і місця ураження.
Монопарез це часткове ураження однієї кінцівки
Монопарез це обмеження руху лише в одній руці або нозі. Часто виникає через ураження нервів чи локальну травму.
Геміпарез це слабкість однієї половини тіла
Геміпарез це стан, при якому порушується рухова функція правої або лівої частини тіла. Найчастіше причиною є інсульт чи черепно-мозкова травма.
Парапарез це обмеження руху в обох ногах
Парапарез це стан, при якому м’язова слабкість розвивається в нижніх кінцівках. Він може бути наслідком ураження спинного мозку.
Тетрапарез це слабкість у чотирьох кінцівках
Тетрапарез це серйозний стан, при якому слабшають руки і ноги одночасно. Здебільшого він виникає після важких травм шийного відділу спинного мозку.
Парез це і його основні причини

Є кілька причин виникнення парезу.
- Інсульт – найчастіша причина геміпарезу.
- Черепно-мозкові травми – порушують роботу нервових центрів.
- Захворювання спинного мозку – викликають парапарез і тетрапарез.
- Поліневропатії – пошкоджують периферичні нерви.
- Інфекції та запалення – можуть уражати нервову систему.
Симптоми парезу
Парез це не тільки слабкість у м’язах, але й інші характерні прояви.
- Зниження сили у м’язах.
- Проблеми з координацією рухів.
- Відчуття скутості або оніміння.
- Порушення ходи чи неможливість виконувати точні рухи.
Діагностика парезу
Щоб підтвердити діагноз, лікар використовує кілька методів.
- Неврологічний огляд – перевірка сили м’язів та рефлексів.
- МРТ або КТ – для виявлення уражень головного чи спинного мозку.
- Електроміографія – визначає стан м’язів і нервів.
- Аналізи крові – допомагають виключити запальні процеси.
Лікування парезу

Парез це стан, який потребує комплексного підходу. Лікування залежить від причини.
- Медикаментозна терапія – протизапальні препарати, ліки для покращення кровообігу мозку.
- Фізіотерапія – електростимуляція, масаж, лікувальна гімнастика.
- Ортопедичні методи – використання спеціальних пристроїв для підтримки рухів.
- Хірургічне втручання – у разі травм чи пухлин.
Реабілітація після парезу
Парез це стан, при якому важлива не лише медикаментозна терапія, а й тривала реабілітація.
- Лікувальна фізкультура допомагає відновити рухи.
- Мовна терапія потрібна при геміпарезі після інсульту.
- Психологічна підтримка допомагає адаптуватися до змін.
Парез це не вирок
Незважаючи на складність, багато пацієнтів з парезом повертаються до активного життя. Раннє лікування і правильна реабілітація значно підвищують шанси на відновлення.
Профілактика парезу
Щоб знизити ризик виникнення парезу, важливо дбати про здоров’я нервової системи.
- Контролювати артеріальний тиск.
- Правильно харчуватися та уникати стресів.
- Регулярно займатися фізичною активністю.
- Вчасно лікувати інфекції та хронічні захворювання.
Парез це і діти
У дітей парез часто виникає через ускладнення під час пологів або генетичні захворювання. Своєчасна діагностика та лікування допомагають мінімізувати наслідки.
Читати далі: Таблетка – все, що потрібно знати про користь, види та правильне застосування
Часті питання про парез це
Парез це часткове обмеження рухової активності, яке виникає через ураження нервової системи.
При парезі рухи зберігаються, але вони слабкі. При паралічі рух відсутній повністю.
Так, у багатьох випадках за допомогою медикаментів і реабілітації можна значно покращити стан.
Причинами є інсульт, травми, інфекції, ураження спинного мозку чи нервів.
У легких випадках після тимчасового ураження нервів він може зникнути, але зазвичай потрібна терапія.