Що таке ревматоїдний артрит?
Ревматоїдний артрит – це хронічне запальне захворювання, яке вражає суглоби та може спричиняти серйозні порушення в організмі. Найчастіше ця хвороба розвивається поступово, починаючи з болю та скутості в суглобах, а з часом може призводити до їхньої деформації.
Причини розвитку ревматоїдного артриту

Вчені досі точно не визначили основну причину розвитку цієї хвороби. Проте є кілька факторів, які можуть сприяти її появі:
- Аутоімунні порушення – організм починає атакувати власні клітини суглобів.
- Генетична схильність – наявність ревматоїдного артриту у членів родини збільшує ризик розвитку хвороби.
- Інфекції – деякі віруси та бактерії можуть провокувати аутоімунну реакцію.
- Гормональні зміни – захворювання частіше зустрічається у жінок, що свідчить про роль гормонів у його розвитку.
- Стрес та перевтома – психологічні навантаження можуть сприяти загостренню артриту.
Основні симптоми ревматоїдного артриту
На початкових стадіях симптоми можуть бути слабкими, але з часом вони посилюються. Найбільш поширені прояви ревматоїдного артриту:
- Біль та набряк у суглобах, особливо вранці.
- Скутість рухів, яка триває більше 30 хвилин після пробудження.
- Червоність та підвищена температура шкіри в уражених ділянках.
- Втома та слабкість, які можуть бути ознакою запального процесу.
- Деформація суглобів, якщо хворобу не лікувати.
Діагностика ревматоїдного артриту
Рання діагностика допомагає зупинити розвиток хвороби. Основні методи діагностики включають:
- Аналіз крові на рівень ревматоїдного фактора та запальних маркерів.
- Рентген та МРТ для оцінки змін у суглобах.
- УЗД суглобів, що дозволяє побачити запальний процес.
- Клінічний огляд лікарем-ревматологом, який оцінює рухливість та стан суглобів.
Сучасні методи лікування ревматоїдного артриту

Лікування спрямоване на зменшення запалення, збереження рухливості суглобів та уповільнення розвитку хвороби.
Медикаментозна терапія
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – допомагають зменшити біль та набряк.
- Глюкокортикоїди – використовуються при загостреннях для швидкого зняття запалення.
- Базисні протизапальні препарати (БПП) – впливають на імунну систему та уповільнюють розвиток хвороби.
- Біологічні препарати – сучасні засоби, які блокують запальні процеси на клітинному рівні.
Фізіотерапія та реабілітація
- Лікувальна фізкультура – допомагає зберегти рухливість суглобів.
- Фізіотерапевтичні процедури (магнітотерапія, лазерна терапія) – зменшують біль та покращують кровообіг.
- Масаж та мануальна терапія – сприяють розслабленню м’язів та покращенню рухливості.
Хірургічне лікування
Якщо медикаментозна терапія не дає результатів, може знадобитися оперативне втручання:
- Артроскопія – мініінвазивна операція для видалення уражених тканин.
- Ендопротезування – заміна пошкодженого суглоба на штучний.
Профілактика ревматоїдного артриту
Хоча неможливо повністю запобігти розвитку ревматоїдного артриту, можна знизити ризики та уповільнити його прогресування:
- Збалансоване харчування, багате на антиоксиданти та Омега-3.
- Регулярні фізичні вправи для підтримки рухливості суглобів.
- Контроль ваги, оскільки зайва маса тіла збільшує навантаження на суглоби.
- Відмова від шкідливих звичок, які можуть провокувати запальні процеси.
- Зниження стресу та достатній відпочинок.
Ревматоїдний артрит і спосіб життя
Навіть із діагнозом ревматоїдний артрит можна вести активний спосіб життя. Важливо правильно поєднувати фізичні навантаження, дотримуватися здорового харчування та регулярно проходити медичні огляди.
Висновок
Ревматоїдний артрит – це серйозне захворювання, яке потребує комплексного підходу до лікування та профілактики. Своєчасне звернення до лікаря, правильна терапія та зміни у способі життя допоможуть контролювати хворобу та покращити якість життя.
Читати далі: Парвовірусна Інфекція у Дітей – Симптоми, Лікування та Профілактика
FAQ (Часті запитання)
Ревматоїдний артрит – це хронічне аутоімунне захворювання, яке вражає суглоби, спричиняючи біль, запалення та їхню деформацію.
Основні симптоми включають біль у суглобах, ранкову скутість, набряк, втому та поступове обмеження рухливості.
Діагностика включає аналізи крові, рентген, МРТ, УЗД суглобів та консультацію ревматолога.
Лікування включає медикаментозну терапію (НПЗП, глюкокортикоїди, біологічні препарати), фізіотерапію, дієту та у важких випадках – хірургічне втручання.
Хоча неможливо повністю уникнути хвороби, правильне харчування, фізична активність, зниження стресу та здоровий спосіб життя допоможуть зменшити ризик розвитку артриту.